ХРАМ ВАЙШНАВІВ

Розташування: м. Краматорськ, Донецька область

Релігійна приналежність: Міжнародне товариство свідомості Кришни (ISKCON)

Дата руйнування: червень 2022 р.

Пошкодження: повна руйнація будівлі

Вайшнавізм – найчисленніший напрямок індуїстської релігії. За даними 2013 року вайшнави (віддані Вішну) становлять 67,6% усіх індуїстів у світі. Релігійні громади вайшнавів діють і в Україні.

Згідно даних, які у статті «Міжнародне товариство свідомості Кришни (ISKCON) в період війни на Донбасі (2014 – 2019)» наводить історикиня Юлія Філь, ISKCON – найбільш численна нова релігійна організація орієнталістського походження на території України. Станом на 2019 рік (інформація Департаменту у справах релігій та національностей Міністерства культури України) в Україні діяли 44 релігійні організації Товариства свідомості Кришни.

Зокрема, ятра (громада вайшнавів), є й у Краматорську. За словами Юлії Філь (кандидатка історичних наук, інститут Сходознавства НАН України) та Миколи Карпіцького (доктор філософських наук, Луганський національний аграрний університет), у 2014 році громада вайшнавів у Краматорську, який після окупації Донецька став адміністративним центром Донецької області, переживала підйом. Як правило, авторитетними лідерами у вайшнавів є чоловіки, а от у краматорській громаді головним авторитетом стала жінка – матаджи Вандана (Вандана Деві дас). Її мирське ім’я – Валентина Хоменко. До вайшнавізму Валентина Хоменко, яка працювала на Новокраматорському машинобудівному заводі, приєдналася у 1990-х роках. Відтоді краматорці знали її як Вандану. Вандана активно займалася волонтерською справою – вона була організатором і шеф-кухарем благодійної місії вайшнавів «Харе Крішна їжа життя». І була визнаним духовним авторитетом у вайшнавській спільноті (померла наприкінці грудня 2022 року).

У Краматорську вайшнави проводили багато заходів. В основному, це були внутрішні програми – збори відданих. Щотижня відбувався філософський клуб, до якого запрошували й спікерів, які не є вайшнавами. І раз на два місяці проводили харінаму на вулиці (Харінама – хода зі співами і танцями, яка зазвичай відбувається в найбільш відвідуваних місцях міста для проповіді і оспівування імені Кришни). Як підкреслює Юлія Філь, на відміну від тимчасово окупованих територій Донбасу, де більшість релігійних організацій зазнавали утисків і гонінь (наприклад, вайшнавам забороняли проводити публічні заходи), на підконтрольних територіях вайшнави могли вільно сповідувати свою релігію.

Вайшнави Краматорська довгий час не мали свого храму. До 2014 року центральний храм був у Донецьку, тож усі їздили туди. Після окупації Донецька збори відданих проводили найчастіше по квартирах чи будинках вірян.

– Для нас дуже важливим є постійне спілкування з однодумцями, звісно, коли 40 людей збирається в одній квартирі, це не дуже зручно, – розповідає відповідальний за проповідь у Краматорську Агхаханта дас. – Тому приїхав наш керівник і сказав, що потрібно будувати храм. Земля була, зробили потрібне оформлення і у 2016 році почали будівництво.

Будівництво тривало 6 років, тобто на початку повномасштабного вторгнення храм лише почав повноцінно працювати. Навіть відносно повноцінно, адже його потрібно було ще утеплити.

– У теплу пору року там можливо було проводити програми, а от коли було холодно, звичайно, ні, – пояснює Агхаханта дас. – Взимку ми збиралися у одній кімнатці з обігрівачем. Ми вже почали утеплювати приміщення храму, але війна не дала нам цього зробити.

Навесні 2022 року, після закликів міської влади евакуюватися, майже всі члени громади вайшнавів виїхали з Краматорська.

– Залишилися лише ті, хто мав виконувати свої службові обов’язки – медики, поліцейські або старі люди, у яких не було бажання нікуди їхати, – уточнює Агхаханта дас. – Ми жили у будівлі храму. І виїхали, коли оголосили евакуацію, зібрали речі, познімали все, що могли – апаратуру, кондиціонери. Що можна було вивезти , вивезли, залишилися фактично стіни. От вони там розламані й залишилися лежати.

В червні 2022 року храм вайшнавів було зруйновано

в результаті обстрілу.

Агхаханта дас припускає, що обстріл був з РСЗВ. На території подвір’я, де розташовується храм, нарахували три прильоти.

– В кінці кінців, те що мало бути, сталося. Ми збудували, його зруйнували. – говорить він.

Ставлення до війни у вайшнавізмі, як зауважує Юлія Філь, чітко визначене особливостями релігії: «Війна – це породження тама-ґуни, якості невігластва, однієї з трьох ґун матеріального світу поруч з раджа-ґуною (якістю пристрасті) та саттва-ґуною (якістю благості). Тому війна сприймається вайшнавами не як боротьба людей різної національної чи релігійної приналежності, а як боротьба людей, які перебувають в ґуні невігластва і допускають війну через свою неусвідомленість». Тому вайшнави вбачають свою роль у війні не в тому, щоб ставати на чийсь бік, адже, за їхніми переконаннями, всі намагання припинити війни – пусті, вплинути на її хід неможливо, тому вайшнави у більшості обирають так звану «релігійну еміграцію», концентруючись на молитвах і внутрішній трансформації або допомозі нужденним.

Іншими словами, вайшнави у більшості не висловлюють свого ставлення до війни, і не підтримують жодну з сторін (принаймні, офіційно і публічно). Однак з 2014 року, як вказує Юлія Філь у статті «Міжнародне товариство свідомості Кришни (ISKCON) в період війни на Донбасі (2014 – 2019)», все ж

є вайшнави, які мають чітку проукраїнську позицію і навіть з 2014 року відстоюють її зі зброєю в руках.

Як говорить Агхаханта дас, війна неминуче вплинула на життя вайшнавської громади, як і усього українського суспільства.

– Для того, щоб практикувати, треба, щоб навколо було тихо і мирно. Такі критичні моменти – велике випробування для віруючих, – зазначає він. – І навіть зараз, не маючи приміщення, ми у дворі, доки тепло, проводимо програми. Збирається небагато людей, але вони приходять, щоб якось відігріти душу від усього того, що відбувається навколо. Приїжджають до нас і військові нашого віросповідання. Програми проводимо під яблунькою у нашому дворі – ми починали там збиратися, ще коли не було храму. 

Чи вдасться відновити храм і коли це стане можливим, наразі невідомо.

– Якщо будуть ентузіасти і кошти, обовязково це зробимо, – говорить  Агхаханта дас.

Відео: наслідки ракетного удару по храму