У темні, важкі й непевні часи, коли змінюються чи руйнуються усталені орієнтири фізичного світу, люди – свідомо або інтуїтивно – шукають підтримку та додаткову опору у світі духовному. Зокрема, у релігії. Вочевидь, релігійна самоідентифікація допомагає відчувати себе більш захищеними в умовах постійних загроз і небезпек війни.

«Як тривога, то до Бога», – говорить приказка. Війна в Україні стала додатковим підтвердженням цієї простої народної мудрості. Так, із початком повномасштабної російської агресії частка громадян, які визнають себе віруючими, зросла з 68% наприкінці 2021 року до 74% у листопаді 2022 року. Про це свідчать результати соціологічного опитування Центру Разумкова.

Де-юре церква є відділеною від держави. Де-факто релігійні організації грають вагому роль у житті суспільства та є невід’ємною його частиною. І так само, як і суспільство загалом, є уразливими через війну. Мішенями росіян стають як віряни, так і культові споруди, де проводяться богослужіння та релігійні обряди. За даними Інституту релігійної свободи, оприлюдненими під час Саміту з міжнародної релігійної свободи (Вашингтон, США, 1 лютого 2023), внаслідок російської агресії в Україні знищено, пошкоджено або пограбовано російськими військовими щонайменше 494 релігійні споруди, духовні навчальні заклади і святині. Найбільше таких об’єктів зруйновано у Донецькій області (понад 120) та Луганській області (понад 70). Великі масштаби руйнувань зафіксовані у Харківській, Херсонській та Київській областях.

Війна триває і ця цифра, на жаль, постійно збільшується.  Втрати несуть без винятку усі релігії та конфесії, представлені в Україні. До прикладу, у Бахмуті повністю знищено мечеть, у Краматорську – храм кришнаїтів, у Дружківці – будинок молитви євангельських християн-баптистів, у Руських Тишках – дерев’яну церкву ПЦУ тощо. Та найбільша кількість зруйнованих та пошкоджених храмів належить релігійним громадам УПЦ московського патріархату – понад 80 та понад 200 відповідно. Десятки кліриків російської церкви в Україні, як зазначається у огляді видання LB.ua, були поранені внаслідок російських обстрілів. У цьому є трагічна іронія долі, адже велика кількість релігійних об’єктів православної церкви московського патріархату є фактично осередками російської пропаганди, і їхні представники, а відтак, і віряни підтримують, виправдовують агресію росії проти України. Чи, щонайменше, не засуджують її, апелюючи до того, що церква відділена від політики та не має впливу на процеси всередині держави. Проте факт залишається фактом: росіяни знищують духовну та історико-культурну спадщину України, не поділяючи на «чужих» і «своїх». Зло залишається злом навіть по відношенню до тих, хто його толерує чи уникає визнати.  

Проєкт «Храми під вогнем» створений, щоб привернути увагу до знищення росією українських святинь. Для цього було здійснено низку експедицій у Донецьку та Харківську області, під час яких було проведено фото- та відеофіксацію наявних руйнувань та пошкоджень культових споруд різних релігій та конфесій, зібрано документальні свідчення.

На цифровій платформі «Храми» під вогнем представлені результати дослідницьких експедицій. Наше завдання – допомогти оцінити масштаби та характер шкоди, завданої духовній та культурно-історичній спадщині України, а також сприяти відновленню храмів у майбутньому.